Милосердна цариця

Троянда – цариця квітів! Нікого не дивує цей вираз. Адже це дійсно так. Існує безліч легенд щодо цієї чарівної, ніжної, чудової квітки.

За стародавньою індійською легендою найчарівніша жінка світу – Лакшмі з'явилася з бутона троянди. Тільки-но народившись, Лакшмі зробилася царицею краси, а її колиска – троянда – символом божественної таємниці. 

Одна з мусульманських легенд каже, що троянда – дар самого Бога. Одного разу всі рослини попросили Аллаха дати їм нового повелителя замість надмірно сонливого лотосу. Аллах прислухався до прохань і в ту ж саму мить сотворив чудову квітку – троянду. В Персії настільки шанували троянду, що навіть сама країна одержала назву Гюлістан – країна троянд («гюль» - троянда).

Троянді та трояндовій духм'яній воді приписували очищувальну силу. Коли турецький султан Саладін у кінці XII ст. відбив у християнських правителів Єрусалим, він вирішив очистити мечеть Омара, що була перетворена в церкву, від православного духу. Більше п'ятисот верблюдів доставили трояндову воду, і приміщення «відмили від нечисті». Аналогічно вчинив в 1453 році Мухаммед II з храмом святої Софії в Константинополі. 

Троянду – квітку кохання і краси дуже шанували стародавні греки. Ось що розповідає одна з грецьких легенд. Богиня кохання – Венера якось гуляла по олімпійському саду. Замислившись, вона зупинилася біля єдиної в Едемі троянди, і кінчиком свого рожевого пальчика легковажно доторкнулася до однієї з гілок… Зойкнувши від несподіванки та болю, красуня піднесла пальчик до обличчя: на ньому, мов дорогоцінний рубін, червоніла крапелька крові. Не встигла вона роздивитися її, як крапелька скотилася долі, і, впавши на землю, перетворилася в чудову духмяну червону троянду, яку закоханий в богиню Ерос виблагав присвятити йому.

У Колізеї дощем с з троянд вітали переможців – гладіаторів і уквітчували їх вінками з цих квітів, патріціанки купалися в трояндовій воді, імператори та їх палаци буквально утопали у вінках та гірляндах з троянд. Під час бенкетів послідовники Епікура лежали на ложах з троянд, і прекрасні рабині дощем з пелюсток цих запашних квітів осипали їх зверху. А одного разу у імператора Геліогабала зі стелі обрушилася така лавина трояндових пелюсток, що деякі з гостей навіть задихнулись, чим доставили велику приємність імператорові. А за часів імператора Нерона кораблі крізь шторми і бурі, виконуючи його накази, доставляли з далекої Африки трояндові пелюстки, що коштувало казні Нерона не одну бочку золота.

В ранньому християнстві троянда вважалася райською квіткою і була присвячена Пресвятій Богородиці. Існували легенди, що троянда виросла на кущі після того, як Діва Марія розвісила на ньому пелюшки Христа; святий Домінікій, бажаючи бути угодним Богові, роздирає себе тернами, що перетворюються на троянди.

В епоху Ренесансу пишнота французького двору дещо нагадувала часи Римської імперії: блиск діамантів, великі бали, безмежна кількість парфюмів. Відомо, що маркіза Помпадур щороку витрачала на парфуми 1,5 млн. франків, а до спальні кардинала Рішельє кожного вечора і вночі вдували аромати духів, ліжко забризкували трояндовою олією. В багатьох країнах під час весняних свят обирали найкрасивішу дівчину – «королеву троянд». У Фінляндії найшановнішим орденом був орден «Білої троянди».

На терени Російської імперії троянда потрапила лише в XVI ст.. і довгий час була придворною квіткою. Але згадку про троянду, точніше, свято, що нагадувало римські «розалії», існували набагато раніше. Існує думка, що слово «русалка» пов'язане з «розаліями» - стародавня русальна неділя збігається з ними за часом.

Троянду вважали «милосердною квіткою» завдяки цілющим якостям вироблених з неї парфумів, трояндової олії та води. Її пелюстки накладали на обличчя, щоб надати йому юнацької свіжості, настоянку з бджіл на трояндовій олії вживали для покращення росту волосся, а зібрану з троянд росу вважали кращим засобом від запалення очей. 

І тепер трояндову олію, що одержують з пелюсток, широко використовують у парфумерії. Трояндова олія та трояндова вода є складовою частиною багатьох лікувальних мазей та, косметичних есенцій, туалетної води та ін. Народна медицина рекомендує пелюстки троянд як слабов'яжуче та проти проносне. Вживають їх також при захворюваннях легень, при кашлі та деяких захворюваннях очей.

Дикі прародичі нашої красуні, що налічує понад 20 тис. сортів, начебто в компенсацію за скромний вигляд, мають набагато більше корисних якостей. Так, плоди шипшини з прекрасними носіями вітамінів: вітамін С – 5,5% (в перерахунку на суху вагу), каротин – 12-18 мг, вітамін В2 – 0,03 мг, вітамін К – 40 біологічних одиниць на 1 г. Є також і вітамін Р. крім того, плоди шипшини містить близько 18% цукрів, 4,5 дубильних речовин та лимонну кислоту (близько 2%). Навіть листя шипшини містить вітамін С (0,38 – 0,55%). А в насінні є вітамін Е.

Завдяки високому вмісту вітамінів та інших корисних речовин шипшина набула широкого застосування у традиційній та народній медицині. Відвари, чаї, киселі з неї вживають при багатьох тяжких захворюваннях: тифі, скарлатині, запаленні нирок, хворобах шлунка та кишківника, печінки, туберкульозі легень та ін.

Лікувальне застосування шипшини дає особливий ефект при хворобах сечового міхура й нирок (при каменях і піску). Препарати обезболюють і прискорюють процесс розсмоктування каменів. Вживають (і небезуспішно) шипшину хворі на виразку шлунка і дванадцятипалої кишки (навіть при кровотечі), на катар шлунка з дуже зниженою кислотністю та на недокрів'я й на бліду неміч, або хлороз (у дівчат).

Препарати з листя шипшини вживають при розладі шлунка, з пелюсток – при хворобах очей. З коріння шипшини здавна готували відвари для лікування хворих на кам'яну хворобу та малярію.

Препарати шипшини вживають в якості вітамінного засобу, вони необхідні у тих випадках, коли відчувається недостача вітамінів в організмі: при захворюваннях очей (авітамінозі А), при курячій сліпоті, затримці росту у дітей, хворобах печінки й нирок, при цинзі та при різних органічних кровотечах. Виготовляють з шипшини також лікер та варення. Троянду, як і багато інших рослин, можна вирощувати в кімнатних умовах.

Плоди шипшини є складовою частиною цілого ряду фітопрепаратів виробництва компанії Примафлора. А саме, це: Венумфітам, Гепатофітам, Динамофітам з серії Амінофіти, Еліксири «Відновлення» та «Джерело вітамінів», Приправи «Особлива", «Дієтична» та «Досконала», Екстракт шипшини.

Також шипшина входить до складу препаратів Примафлора місцевого застосування: «Гель 36 +» та зубної пасти «Нічне сяйво».

Ефірне масло троянди входить до складу «Бальзаму для шиї та обличчя», Гелю косметичногоянтарного для догляду за шкірою навколо очей, Шампуню для дітей «Без сліз». Екстракт троянди технологи компанії включили до компонентів зубної пасти«Ранкова свіжість».