Шавлія прекрасна

Коли ви проходите вулицями міста, прикрашеними клумбами із яскраво-червоних невеликих на зріст квітів або бачите великі червоні квіткові килими, вам, мабуть, не спадає на думку, що це декоративний родич лікарської шавлії, тої самої шавлії яка стає вам у нагоді при нестримному зубному болі.

Лікарська шавлія — багаторічний напівчагарник.  Коріння його буре, стеблини досить високі, чотиригранні, блідо-зелені, з сірим густим пушком, що надає всій рослинці сіруватого кольору. Листків вздовж стебел багато, і всі вони вкриті маленькими волосинками. З пазух

листків відходять численні гілочки, густо вкриті листками. На верхівках стебла та бокових гілочках у червні з’являються китицеподібні суцвіття з фіолетово-синіми або білуватими квіточками. Ця непоказна на вид рослина дуже розповсюджена в Європі, в тому числі і в Україні. Таке її широке розповсюдження пояснюється застосуванням її листків у вигляді відвару, настоїв, порошків тощо в народній та науковій медицині.

Шавлія є однією з найпопулярніших лікарських рослин, відомих ще за древніх часів. Багато грецьких поетів навіть оспівували її лікарські властивості в своїх творах. До останнього часу вона застосовується відповідно з лікувальним досвідом у народі, як в'яжучий, відхаркувальний і такий, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, також як сечогінний протигнильний та освіжаючий засоби.

В листках шавлії лікарської міститься ефірна олія, дубильні речовини. Крім того, шавлія, як і полин, виділяє досить багато легких іонів, що покращують повітря, тобто вона є і фітонцидною рослиною. Листки шавлії лікарської рекомендується збирати з однорічних екземплярів восени, приблизно у вересні, а на другий або третій рік життя рослини їх можна збирати і двічі — в період цвітіння та восени, аж до приморозків. Зібране листя треба відразу ж сушити, розкладаючи його тонким шаром в трохи затіненому місці. При сушінні листя треба часто перегортати, щоб воно скоріше просохло.

У науковій медицині листя шавлії рекомендують для полоскання рота (особливо при зубному болі), у вигляді відвару (для зміцнення ясен), адже в листках цієї рослини багато дубильної в’яжучої речовини.

Шавлія входить до складу Зубної пасти «Нічне сяйво» компанії Примафлора.

У народній медицині цю рослину використовували і використовують набагато ширше — як внутрішній засіб для врегулювання функціональної діяльності шлунка (зміцнення і, хоч і повільного, очищення його), для очищення легенів від мокротиння, особливо при хронічному бронхіті, та для оздоровлення печінки і нирок (при запаленні ниркових мисок і жовчного міхура) — у вигляді відвару, настою на вині або порошку. Іноді для більшого ефекту до порошку додають полин (на три частини шавлії одну частину полину). Застосовують цю рослину як загальнозміцнюючий засіб та при виснажливому потінні у хворих на туберкульоз. Крім того, як

в’яжучий засіб, препарати з лікарської шавлії корисні при запальних хворобах горла,
при ангіні (наприклад, у вигляді згущеного відвару з молоком), при цинзі.

Усі наведені приклади стосуються випадків внутрішнього вживання ліків з цієї рослини.

ТМ Примафлора у своїх валеологічних програмах використовує Екстракт шавлії, а також включила цю рослину до складу Приправи «Виняткової», Приправи«Цілющої», Приправи «Елітної».

Як зовнішні ліки з шавлії застосовують у вигляді настойки при ранах, що гнояться, при пліснявці – дитячій хворобі - у суміші з оцтом, від свинки та від флюсу, для чого до листя, з якого роблять відвар, додають стільки ж дубової кори, а потім підсолоджують відвар
медом (на смак). Цим відваром, коли він ще теплий, часто виполіскують рот.

Цілющі властивості шавлії знайшли відображення у лікувально-профілактичних засобах Примафлора: Гелі «36 плюс», Гелі-пінці для вмивання «Длячутливої шкіри», Мазі Життя для вен, Шампуні для чоловіків, Бальзаміпротизастудному, Бальзамі для масажу, Бальзамі для догляду за носовоюпорожниною, Бальзамі для м'язів та суглобів.

Листки шавлії застосовуються також у так званому збірному шлунковому чаї, що вживається при шлункових хворобах.

Шавлію лікарську можна виростити з насіння або розсадою. Ця рослина невибаглива до умов середовища.  Єдине, чого вона не виносить – це тінявих місць та занадто кислого грунту.

Що стосується шавлії декоративної – шавлії прекрасної, то вона більш вибаглива до грунту та сонячного світла. Не виносить надмірного полину при посіві та пікіруванні, а в дорослому віці будь-яка пересушка приводить до зменшення цвітіння.

Шавлію прекрасну можна використовувати не тільки як грунтову рослину, а й для вирощування як багаторічну рослину на підвіконнях кімнат та на балконах.