Носії бадьорості. Кава.

В ягодах кави, що нагадують наші вишні – два зернятка, які після тривалої обробки перетворюються у всім відому каву.

Через океан та моря, в корзинах на плечах туземців та в мішках на машинах плантаторів, у величезних тюках монополістів на пароплавах. Цікава і своєрідна історія кави – цього «безсонного» напою, «напою бедуїнів».

Це невелике на зріст деревце, батьківщиною якого є тропічна Африка та Абіссінія, знайшло свою другу батьківщину в Америці – в Бразилії, яка стала найголовнішим постачальником плодів цієї рослини у всьому світі. Кава в Бразилії займає чималу частку експорту, і самі бразильці називають цю рослину своїм «королем». Кращими ж сортами кави на ринку вважаються африканські – аравійські та кенійські. Майже по всіх областях Східної Африки розсіяні величезні кавові плантації.  Покаті схили пагорбів та гір, що не перевищують 1000 м над рівнем моря, особливо придатні для вирощування кавового дерева.

Акуратні рядки молодих кавових дерев тягнуться вздовж доріг, розділені, наче червоними стрічками, грунтовими доріжками на правильні прямокутники. На плантаціях можна помітити і дерева, обсипані білими невеликими квітками, що сидять в пазухах темно-зеленого листя, яке трохи нагадує листя лавра (але набагато ніжніші), і такі, що несуть грона зелених ягід, а також дерева з дозріваючими червоними або чорними плодами. Навіть на одній гілці є зав’ялі квітки, і ягоди, схожі на вишні. Якщо взяти таку вишню в руку і здавити її пальцями, то з м’якоті вислизнуть два зелених зернятка, що щільно прилягають одне до одного своїми плоскими боками. В Африці велика кількість кавових плантацій розташована в старих евкаліптових гаях, що дають легкий притінок, необхідний для кави при занадто високій температурі повітря.

В своїй Батьківщині, Північній Абіссінії, кавове дерево росте у дикому стані. Стверджують, що першою мандрівкою кави був шлях до Аравії, куди його завезли на початку XV ст., а потім ця рослина помандрувала до Єгипту, Вест-Індії, Перу, Бразилії, на Яву, Цейлон та в інші теплі країни.

Один з авторів арабського рукопису стверджує, що каву вживали в Абіссінії  давних-давен. В Персії каву почали вживати з 875 р. н. е., в Константинополі – з середини XVI ст. До Європи каву завезли в XVII ст. про каву в Європі вперше дізналися від італійського лікаря, що супроводжував венеціанське посольство до Єгипту і привіз звідти розповіді про каву. Він же дав перший опис кави як лікувального засобу.

В ті часи в єгипетських кав’ярнях розповідали арабську легенду про те, що нібито в Ефіопії один пастух помітив, що кози, які з’їли ягоди з кавового дерева, не сплять, а всю ніч бігають. Він розповів про це муллі, який вирішив перевірити дію кави на собі, щоб не засипати в мечеті під час служіння. Дослід був вдалим, і з тих часів каву почали вживати всі правовірні.

Якості, яка має кава, цілком виправдовують повагу до нього і загальне визнання. Так само, як і чай, кава підбадьорююче впливає на організм і, що найважливіше, цей позитивний вплив не змінюється наступним пригніченим станом.

Як доведено, кава знімає головний біль при менструаціях, є гарним дієвим засобом для припинення блювоти у вагітних, вживають його при задишці. Є дані про те, що сира мелена кава лікує лихоманку (при 15-30 г щоденного вживання). Настій сирої кави дуже корисно давати при коклюші та при катаральних і нервових розладах (при нервовому головному болі), а також артриті та подагрі.

Піджарена кава збуджує головний та спинний мозок, а також серцеві м’язи, зменщує виділення вуглекислот в легенях та щільних частин в сечі.

Кава позитивно діє при спазмах шлунка, при атонії сечового міхура, при хронічному проносі, вживають його також проти солітеру, від зубного болю та при отруєнні наркотиками.

Кава настояна, але не кип’ячена, має злегка послаблюючу дію при статичних запорах, впливаючи на перистальтику кишечника.

Є цілий ряд даних про те, що кава, вживана з молоком або червоним угорським вином, позитивно діє при тифі та епідемічній дитячій холері. Сопорозний стан або припадки гідроцефаллоїда, що викликалися сильним проносом у немовлят, швидко зникали. В таких випадках треба давати кріпкий холодний настій по 10-15 крапель (до чайної ложки в залежності від віку).

Доведено, що при вживанні кави до збуджуючої дії на протоплазму нервових центрів приєднується ще посилений прилив крові, завдяки чому розширюються артерії головного мозку. Цим пояснюється,  наприклад, корисна дія кави при загрозливій анемії головного мозку, коли людина непритомніє, а також освіжаючий вплив кави на стомлені м'язи тіла. При цьому, як вказувалося, не настає наступне їх послаблення, як це трапляється при вживанні інших збуджуючих речовин. Кава притупляє почуття голоду та зменшує почуття втоми.

Застосовується кава і в складі косметичних засобів. Компанія Примафлора включила екстакт кави до складу Бальлазу антицелюлітного та Крему антицелюлітного.

У деяких людей вживання піджареної кави викликає постійну диспепсію,мабуть, тому, що слизові оболонки у таких людей не виносять подразнюючої дії підгорілих речовин. Кава протипоказана при повнокров’ї та високому кров’яному тискові, при сильному геморої, при деяких видах іпохондрії, астенії та туберкульозі. Кавове дерево є дуже принадною кімнатною рослиною. З давніх часів вирощували в кімнатах арабський та ліберійський види.

Якщо дотримуватись всіх порад по догляду за кавовим деревом, то вона буде цвісти цілий рік.